Самопідтримка під час війни

Самопідтримка під час війни — це вміння:

- створювати для себе відчуття безпеки;

- піклуватися про свої базові потреби;

- обирати більше «хочу», ніж «треба»;

- виділяти час на хобі;

- дякувати собі за те, що ви є.

Методи саморегуляції для педагогів.

1. Негативним емоціям потрібно давати вихід — регулярно

«випускати пар» й скидати напругу після роботи. Наприклад, через активні

фізичні заняття — спорт, прибирання в будинку

2. Знайдіть свій спосіб безпечно звільнятися від негативних думок й

переживань: поділіться  з друзями або близькими людьми, обговоріть робочі ситуації з колегами або проконсультуйтесь з психологом щодо питань, які вас турбують, а ви не можете самостійно їх вирішити. Це особливо важливо тим людям, кому потрібно почути зворотній зв'язок, отримати пораду або розібратися в якому небудь питанні, про яке не вистачає знань або особистого досвіду.

3. Для відновлення енергетичних ресурсів необхідно обов'язково висипатися, проводити час на свіжому повітрі, навчитися розслаблятися, особливо перед сном (тут допоможуть будь-які способи релаксації — масаж, теплий душ, медитація, дихальні техніки або йогівські вправи)

4. Брати паузи в роботі та планувати відпустки, хоча б короткі ( присвячувати один або два вихідних дні своєму відновленню та максимальному відпочинку від поточних справ й роботи)

5. Ставити цілі на перспективу і найближче майбутнє. Це дає мотивацію до роботи й розуміння, заради чого ви власне працюєте.

6. Уміння радіти. Це одна з найважливіших навичок — мати свої способи наповнюватися позитивними емоціями кожний день. Робити те, що приносить вам радість та задоволення.